Українська промисловість під тиском енергетичної кризи
Енергетична інфраструктура України зазнає серйозних ушкоджень внаслідок агресії Росії, що ставить під загрозу стабільність промисловості. Компанії змушені скорочувати виробництво, що негативно позначається на податкових надходженнях до бюджету та підвищує інфляційні процеси в країні. Аналітики оцінюють цей період як найскладніший з початку повномасштабного вторгнення.
За даними агентства Reuters, криза охопила усі сфери української промисловості — від металургії до харчової промисловості. ВВП країни за перший рік війни скоротився на третину, а масова міграція українців досягла понад п’яту частину довоєнного населення.
У лютому 2023 року індекс ділової активності вперше став негативним, що свідчить про погіршення економічної ситуації. Економістка Наталія Колесніченко вказує на зростання попиту на енергію на 30% у січні і лютому, перевищуючи пропозицію. Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про піковий попит у 16,4 ГВт при виробничій спроможності 12,3 ГВт.
Підприємства несуть втрати через збільшення витрат та проблеми з постачанням. Інфляція в країні вже складає приблизно 7%. За інформацією прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, енергетична криза обійдеться бюджету у 12 мільярдів гривень у січні.
Ситуація далі ускладнюється зростанням боргового тягаря країни, що стримує інвестиції, оскільки ціни на українські облігації знизилися через невизначеність під час мирних переговорів. Підприємства змушені інвестувати в резервні джерела живлення, однак опитування Європейської бізнес-асоціації показало, що чотири з п’яти бізнесів відчувають серйозні труднощі через перебої в енергопостачанні.