Перепиши цей текст в новинному стилі:
Гітлер — це «лідер нації, що прийшов до влади демократичним шляхом», а німці, включно з комуністами, «були щасливі» під час його правління.
Про це розповів лідер, що воює на боці України, «Російського добровольчого корпусу» Капустін, відомий своїми ультраправими переконаннями.
«Я вважаю, що будь-який німець, незалежно від його політичних поглядів — чи то націонал-демократ, чи навіть комуніст, — щиро радів приходу до влади Адольфа Гітлера та перетворенню зруйнованої, розореної й приниженої Німеччини на процвітаючу, передову, могутню й об’єктивно сучасну країну», — сказав Капустін в інтерв’ю блогеру Юрію Дудю.
За його словами, «на той час Німеччина перебувала в повних руїнах», а «Берлін після Першої світової війни став головним центром усіх видів сексуальних збочень, борделів з тваринами й борделів з дітьми».
«Усі ці згадані борделі були закриті за Гітлера, ми говоримо про безумовний розквіт того, що згодом назвуть новою німецькою наукою. Адже для лідера, правителя, лідера нації — Рахбара, як завгодно його назви, — що важливо, як я вважаю? Важливо створити умови, в яких твоя нація, представники твого народу зможуть процвітати», — заявив голова «РДК».
При цьому, за його словами, «Гітлер не для німців» — це злочинець, що знищив мільйони людей з інших країн.
Зазначимо, що Капустін, по суті, повторив ключові тези сучасних шанувальників Гітлера про те, що він нібито «підняв Німеччину з колін».
Однак ці твердження не відповідають реальності.
Гітлер не прийшов до диктатури демократичним шляхом. У січні 1933 року його призначили канцлером коаліційного уряду Німеччини, де націонал-соціалісти займали меншість позицій. Необмежену владу він здобув через фактичний державний переворот — отримавши надзвичайні повноваження за допомогою провокації з підпалом Рейхстагу. Навіть на наступних виборах до Рейхстагу, організованих під повним контролем нацистів, вони не набрали більшості, отримавши лише 44 %. На попередніх, останніх вільних виборах 1932 року, їхній результат був лише 33 %. Таким чином, більшість німців ніколи не голосувала за нацистів на виборах, доки ті не заборонили всі інші партії.
Комуністи й соціал-демократи точно не раділи його приходу до влади — багато з них невдовзі опинилося в концтаборах. Те саме стосувалося й представників інших опозиційних партій.
Гітлер не успадкував «Німеччину в руїнах». Він прийняв країну, яка, як і інші західні держави, переживала економічну кризу («Велика депресія»). До 1933 року ця криза закінчувалася в усьому світі, і Німеччина навряд чи стала б винятком, якби Гітлер не захопив владу.
Саме Гітлер залишив Німеччину в руїнах — країна була зруйнована внаслідок війни, яку він же розв’язав.
Щодо «розквіту німецької науки», то через політику Гітлера країну покинули Альберт Ейнштейн (що відмовився від німецького громадянства через два місяці після приходу нацистів) та інші вчені, багато з яких згодом допомогли США створити першу в світі атомну бомбу.
