Європейський Союз стикається з системною кризою: заклики до перегляду дипломатії
Європейський Союз наразі переживає безпрецедентну кризу, що ставить під загрозу його роль на світовій арені. Від складнощів у фінансуванні України до розрізненої реакції на війну в Ірані, зростає критика щодо ефективності зовнішньої політики ЄС.
Відсутність єдиного рішення, зокрема, щодо розблокування кредиту Києву на 90 мільярдів євро та введення санкцій проти екстремістських поселенців на Західному березі, свідчить про системний параліч, заявляють експерти.
Дипломати попереджають, що ЄС ризикує залишитися осторонь у світлі ескалації конфлікту на Близькому Сході та затяжної війни в Україні. Тиск на системні зміни зростає: Німеччина та Швеція підтримують ідею обмежити або скасувати принцип одностайності, що наразі дозволяє кожній країні блокувати ухвалення важливих рішень.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль зазначив, що необхідно скасувати принцип одностайності до кінця нинішнього законодавчого періоду, щоб зміцнити позиції ЄС на міжнародній арені. Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон також підтвердив, що дискусії про голосування кваліфікованою більшістю невдовзі можуть стати актуальними.
Суперечки вже виникають навіть серед великих держав, таких як Угорщина, яка затримує ухвалення рішень, ставлячи під загрозу збори. Інші країни, зокрема Франція та Бельгія, твердо захищають право вето, вважаючи його основним форматом збереження національних інтересів.
Високопосадовці вказують на те, що існуюча система не працює. Як зазначив один з дипломатів, плани санкцій проти ізраїльських поселенців заблоковані національним вето. Це підкреслює нагальну потребу у структурних змінах в дипломатії ЄС.
Призначення нового керівника зовнішньої політики та створення Ради безпеки вже обговорюються, однак питання про одностайність у прийнятті рішень залишається ключовим.
Залишається відкритим, як далеко можуть зайти країни-члени у реформуванні дипломатичних механізмів ЄС, адже нинішні виклики вимагають швидких і злагоджених дій.