У світовому масштабі Великдень відзначається не лише духовними традиціями, а й унікальними гастрономічними звичаями. Незважаючи на спільний релігійний зміст, кожна країна має свої особливості в приготуванні великодніх страв.
Зокрема, в Сербії та Угорщині популярний калач — плетений білий хліб у формі кільця, що символізує циклічність життя. У Болгарії, Румунії та Молдові широко вживають козонак — здобний пасхальний хліб із різними начинками, зокрема з маком або шоколадом. В Італії основною великодньою випічкою є коломба — голубоподібний кекс, який символізує мир і відродження.
У Нідерландах готують керстстол — фруктовий хліб з мигдалевою пастою всередині, а в Польщі популярний мазурек — пісочний пиріг з горіхами та фруктами. В Іспанії традиційною є мона де Паскуа — солодка булочка із крашанками зверху, у той час як у Фінляндії популярний десерт мяммі — свого роду пудинг із житнього борошна.
У Словенії та Хорватії готують пинцю — великодній хліб із символічним хрестом, а в Австрії — райндлінг — ароматний великодній пиріг з родзинками та сухофруктами. В Швеції популярна семла — булочка з кардамоном і мигдальною начинкою, що стала невід’ємною частиною святкового столу.
Українська Паска — головний символ Великодня, випікається з здобного тіста та прикрашається орнаментами. Також існує сирна Паска у вигляді піраміди, що символізує гроб Господній.
Таким чином, різноманіття великодніх страв відображає багатство культур та традицій народів світу, зберігаючи спільний духовний зміст святкування Воскресіння Христового.