Перепиши цей текст в новинному стилі:
Read in English
Глобальний нафтовий ринок активно обговорює появу нової трейдингової структури, яку, за наявною інформацією, створили колишні співробітники Litasco — трейдингового підрозділу російського «Лукойлу».
За даними галузевих джерел, нова компанія має спеціалізуватися виключно на торгівлі нафтою та нафтопродуктами «Лукойлу», фактично підхопивши функції Litasco після її занепаду. Водночас ключова увага прикута не стільки до самої структури, скільки до людей, які за нею стоять.
Частину цих осіб пов’язують із санкційними мережами, офшорними схемами та попередніми фінансовими скандалами, що одразу викликало занепокоєння на ринку щодо можливого використання нової компанії для обходу обмежень і перерозподілу потоків російської нафти.
Хоча назва нової структури офіційно не розкривається, інсайдери пов’язують її одразу з кількома компаніями, зареєстрованими в Дубаї: Alvia Energy FZCO (заснована Чингізом Алієвим), Pan Nation Energy FZCO (Йохан Девід Вінстон) та Polima Trading FZCO (Михайло Голуб).
Показово, що всі три компанії з’явилися майже одночасно — у середині грудня 2025 року. Така синхронність виглядає не випадковою, а радше ознакою скоординованого перезапуску трейдингової інфраструктури під новими юридичними оболонками.
Окремі трейдери також пов’язують нову структуру з Олексієм Нємковим — власником британського паспорта, старшим трейдером сирої нафти в Omega Trading і колишнім співробітником Shell. Його вважають близьким до комерційного керівництва та фактичним «правою рукою» Chief Commercial Officer Сергія Добрінова. За наявною інформацією, всі ці особи можуть перебувати під різними санкційними режимами.
Розширений бекграунд: зв’язки родини Мурсекаєвих
Фігура Миколи Амбросова також викликає питання. Його пов’язують не лише з російськими шахрайськими схемами, але й із безпосередньою участю в них.
Його дружина Анна Мурсекаєва — донька Світлани та Рашида Мурсекаєвих, яких вважають близькими до батька Амбросова, Євгенія Амбросова. Родина Мурсекаєвих була власниками російської авіакомпанії VIM-Avia, яка збанкрутувала на тлі звинувачень у масштабному шахрайстві. Її власників, за наявними даними, оголошували в міжнародний розшук.
Миколу Амбросова називають бенефіціаром офшорних компаній, через які, за наявними даними, виводилися кошти з авіакомпанії VIM-Avia, зокрема через панамську структуру ALOMA S.A. Разом із дружиною він також володів Fuel Trading International — компанією, що постачала паливо для VIM-Avia за завищеними цінами. Усе це вказує на щільне переплетення родинних зв’язків, офшорних схем і фінансових махінацій.
Чингіз Алієв: стрімкий злет і санкції
Ключова фігура нової мережі — Чингіз Алієв. Його кар’єра розвивалася аномально швидко: до 35 років він очолив Litasco. Його пов’язують із власником «Лукойлу» Вагітом Алекперовим, а також із дипломатичними колами — він є онуком постійного представника Азербайджану при ООН Яшара Алієва.
У грудні 2025 року Велика Британія запровадила проти нього санкції (замороження активів і заборона на в’їзд) за участь у структурах російського енергетичного сектору — зокрема Litasco SA та Litasco Middle East DMCC. Примітно, що санкції були введені всього через тиждень після того, як він створив у Дубаї власну компанію Alvia Energy FZCO після звільнення з Litasco.
Паралельно він намагався запустити ще один проєкт — Teruva FZCO, пов’язаний із виходом «Лукойлу» на глобальний ринок зерна. Але цей проєкт провалився ще до старту через посилення санкцій США, які фактично заблокували фінансові операції.
Його родинні зв’язки також політично чутливі: сестра Сабіна Алієва — омбудсмен Азербайджану, а її чоловік є депутатом парламенту і представником правлячої партії.
Попри ці зв’язки, санкційний статус Алієва і його участь у схемах, пов’язаних із російською нафтою, створюють серйозні репутаційні ризики на державному рівні.
Чингіз Алієв — не виняток. За наявними даними, понад 30 вихідців з Азербайджану вже потрапили під санкції США, ЄС і Великої Британії за подібну діяльність. Це формує системну проблему, яка б’є по міжнародній репутації країни.
Микола Амбросов: логістика і флот
Микола Амбросов, пов’язаний із «Совкомфлотом», також швидко зробив кар’єру в Litasco, ставши комерційним директором судноплавного напрямку до 35 років. Його роль — логістика і морські перевезення, ключовий елемент у роботі «тіньового флоту» та транспортуванні санкційної нафти.
Микола Амбросов — син Євгенія Амбросова, топменеджера «Совкомфлоту», компанії, що потрапила під санкції США, ЄС та інших країн у 2022 році.
Він має широкі зв’язки з грецькими, турецькими та російськими судновласниками, що дає доступ до танкерного флоту — ключового інструменту в непрозорих схемах торгівлі нафтою.
Його бекграунд пов’язують із низкою скандалів. Зокрема, він фігурує у зв’язці з офшорними структурами, через які виводилися кошти з банкрутної російської авіакомпанії VIM-Avia, обвинуваченої у масштабному шахрайстві. Серед таких структур — панамська ALOMA S.A. Також Амбросов був співвласником Fuel Trading International, яка постачала паливо для VIM-Avia за завищеними цінами.
На ринку його характеризують як ризикового гравця з історією провальних проєктів, попри доступ до значних фінансових і політичних ресурсів.
Ілля Займенцев: фінансові зв’язки
Ілля Займенцев, колишній топменеджер Avestra Chemical (пов’язаної з Petroruss FZCO), розглядається як один із ключових учасників нової трейдингової структури — зокрема у сфері торгівлі та розвитку бізнесу.
Його пов’язують із Романом Спиридоновим, який потрапив під санкції Великої Британії у грудні 2023 року. Спиридонова, за наявними даними, асоціюють із російськими державними структурами, включно з ФСБ, а також з організованими кримінальними мережами.
Ці зв’язки відкривають можливості для відмивання коштів через офшорні компанії та нелегального експорту російських нафтопродуктів, зокрема через операції так званого «тіньового флоту».
Михайло Голуб: офшори і «Башнефть»
Михайло Голуб має давню репутацію учасника офшорних схем. У середині 2010-х його пов’язували з операціями, внаслідок яких із державної компанії «Башнефть» могли бути виведені мільйони доларів.
Схема виглядала класично: через мережу компаній-прокладок — Trade Nafta, Exim Group, Arctic Bunker, Trubond Ltd і Minco Enterprises — нафта закуповувалася за заниженими цінами, після чого перепродавалася, а прибуток виводився в офшори.
Повернення Голуба на ринок після занепаду Litasco та створення Polima Trading FZCO лише посилило підозри щодо відновлення цих практик у новій формі.
Формування цієї мережі показує системну проблему: санкції проти російської нафти обходяться через нові юридичні оболонки, офшори та тих самих людей.
Перетин одних і тих самих фігур, компаній і юрисдикцій свідчить про спробу перезапустити торгівлю російською нафтою під новими вивісками після падіння Litasco.
Це вже не поодинокі кейси, а цілісна інфраструктура.
У таких умовах європейські регулятори та британське Національне агентство з боротьби зі злочинністю мають перевірити ці зв’язки — включно з кейсом Teruva FZCO, пов’язаним із «Лукойлом».
Подальше розслідування цієї мережі триває.