Антикорупційні органи в Україні перебувають під зовнішнім управлінням і були створені для політичного впливу на вище керівництво в державі. Про це під час засідання Вищого антикорупційного суду заявила лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко.
“Ми голосували (за створення НАБУ і САП – ред.), Бог з ним. Колись наївні були і колись вірили, що ми дійсно наводимо порядок в державі і буде дійсно антикорупційна боротьба. Простіть нас за цю наївність, ми просто не знали, що це будуть не антикорупційні органи, а органи політичного впливу на вище керівництво держави. І тоді коли їм треба впливати – вони включають свої знання про корупцію, коли їм не треба впливати – вони сидять і покривають корупцію, а коли треба розправлятися з політиками – вони розправляються”, – зазначила Тимошенко під час засідання.
За її словами, коли Президент порушив питання необхідності поставити роботу антикорупційних органів у якісь рамки, фракція “Батьківщини” запропонувала інший варіант.
“Нам потрібна антикорупційна боротьба, ми не проти неї. І ми не проти інституцій НАБУ і САП та Антикорупційного суду. Ми просто запропонували закон, який вивів би це з якихось невідомих міжнародних дорадчих рад”, – зазначила Тимошенко, додавши, що в таких радах ніхто не несе відповідальності і невідомо які завдання вони ставлять перед антикорупційними органами.
Вона додала, що міжнародні партнери їй повідомили, що схоже іноземне управління відбувається в Афганістані, Сьєрра-Леоне і Косово.
Доповнення
Прокурор 16 січня подав до суду клопотання про застосування до лідерки партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко, яку підозрюють у пропозиції надання неправомірної вигоди народним депутатам, запобіжного заходу у вигляді застави обсягом 50 млн грн.
НАБУ і САП повідомили про підозру керівниці фракції у ВР 14 січня.
За даними слідства, після викриття НАБУ і САП у грудні 2025 року фактів отримання неправомірної вигоди народними депутатами України за ухвалення рішень щодо законопроєктів у парламенті, “підозрювана ініціювала переговори з окремими народними депутатами щодо запровадження системного механізму надання неправомірної вигоди в обмін на лояльну поведінку під час голосувань”.
“Йшлося не про разові домовленості, а про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках – щодо утримання або неучасті в голосуванні”, розповіли у САП.
Кваліфікація: ч. 4 ст. 369 КК України (Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі).