Генеральний прокурор Руслан Кравченко під час робочої поїздки до Харкова провів оперативну нараду, на якій обговорили питання посилення роботи з розслідування воєнних злочинів. Участь у заході взяли керівники обласних прокуратур, представники управлінь СБУ, Національної поліції та голова Харківської ОВА.
За словами Кравченка, Харківська, Донецька та Луганська області наразі акумулюють найбільший обсяг проваджень — понад 113 тисяч із 216 тисяч по всій країні. Незважаючи на складнощі документування у військовий час, українські правоохоронці вже повідомили підозру понад тисячі осіб, а сотні обвинувальних актів направлено до суду. Вироки у частині справ також вже ухвалюються.
Генпрокурор наголосив, що ця робота є основою для майбутнього Спеціального трибуналу з розслідування злочинів агресії РФ. Зібрані матеріали формуватимуть доказову базу для міжнародних процесів.
Кравченко згадав і про пріоритети на 2026 рік, зокрема, збір і належне оформлення доказів атак на цивільну та критичну інфраструктуру, злочинів проти військовополонених, тортур, незаконного переміщення і депортації громадян. В особливій увазі — факти застосування ворожих FPV-дронів та інших малорозмірних БПЛА по цивільних об’єктах.
За даними Генпрокурора, у 2025 році задокументовано близько 7,5 тисячі таких атак — утричі більше, ніж у 2024-му. Внаслідок ударів загинули понад 450 людей, майже три тисячі отримали поранення, пошкоджено понад 8,3 тисячі об’єктів інфраструктури.
Кравченко підкреслив, що кожен факт має бути належно задокументований для притягнення винних до відповідальності. Він зазначив, що міжнародні партнери високо оцінюють працю українських правоохоронців і прокурорів, вже тривають процеси екстрадиції, кримінальні переслідування в країнах ЄС і спільні розслідування. За його словами, відповідальність за воєнні злочини Росії вже не є питанням майбутнього, а — невід’ємною частиною сьогодення. «Працюємо далі», — підсумував Кравченко.