Тарас Шевченко залишається ключовою фігурою української нації та культури як у минулому, так і сьогодні. В умовах повномасштабної війни Росії проти України його постать набуває нового головного значення для підняття національного духу й внутрішньої єдності. За словами експертів, після Революції Гідності та початку військових дій, образ Шевченка почав знову з’являтися на передовій культурної та політичної боротьби. Його поезія стала символом опору, а рядки «Борітеся – поборете!» та «І вражою злою кров’ю волю окропіте…» часто цитуються учасниками політичних і військових акцій.
У рамках національної кампанії “Шевченко закликає, Україна перемагає!”, що стартувала у 2022 році, відомі громадські діячі та митці читали його вірші для підняття бойового духу та об’єднання суспільства. Водночас, історія таємної та відкритої боротьби Росії з пам’яттю про Шевченка триває: окупанти руйнують меморіальні місця, пошкоджують «Кобзарі» у захоплених містах і поширюють дезінформацію, намагаючись посварити українців із їхнім культурним корінням.
Та попри цю агресію, постать Шевченка перетворюється на цінний культурний та дипломатичний ресурс: його творчість використовується як символ духовного лідерства та нескореності українського народу. Національні й міжнародні програми дедалі частіше звертаються до його творів, підкреслюючи їхню актуальність у боротьбі за незалежність та цілісність України.
У цифрову епоху Шевченко також перетворився на частину сучасної народної культури: у 2017-2018 роках з’явилися меми і колажі #DigitalShevchenko, а у 2023-му Нацмузей анонсував створення інстаграм-аккаунту, де штучний інтелект відповідає на запити та цитує поезію. Театри та мистецькі колективи продовжують ставити сценічні читки та мюзикли за мотивами його творчості, а меми і креативні флешмоби стали новою формою переосмислення його спадщини та проявом народної пам’яті в часи випробувань.