Колишній глава «Роснано» Анатолій Чубайс, що спростовує накладені на нього санкції в Канаді, оголосив про свою позицію в опозиції до президента Росії та незгоду з повномасштабним вторгненням в Україну.
У своєму позові до Федерального суду Канади, про що повідомляють російські ЗМІ, Чубайс вимагає, щоб Міністерство закордонних справ Канади дало відповідь на його заяву. Він також нагадав, що ще в вересні 2025 року просив скасувати санкції, проте так і не отримав відповіді в установлені законом 90 днів.
Чубайс стверджує, що санкції були запроваджені після того, як Фонд боротьби з корупцією (ФБК) «включив його до переліку» осіб, що нібито підтримують вторгнення. У своїй біографії, поданій до МЗС Канади, він наголосив на своїй історичній опозиції до президента РФ задовго до початку війни та зазначив, що виступав проти вторгнення, через що був змушений виїхати з Росії у 2022 році.
У окремому листі до МЗС він підкреслив, що ПАРЄ у вересні 2025 року відмовилася визнавати ФБК «російською демократичною силою».
Чубайс повідомив, що санкції призвели до заморожування його активів, що є критично важливим, оскільки він “перебуває у вигнанні з Росії з 2022 року”. Ці обмеження можуть зруйнувати його зв’язки з місцями, де він може жити та забезпечувати себе та свою родину.
На його думку, санкції завдають значної шкоди, оскільки активи в Росії заарештовані, і він може розраховувати лише на незначні доходи з-за кордону, які, за його словами, під загрозою через санкції.
Чубайс також зауважив, що санкції спричинили «значні репутаційні збитки», оскільки помилково поставили його «в один ряд з тими, чиїм діям він фактично протистояв».
Нагадаємо, нещодавно Міністерство фінансів США оголосило про введення санкцій проти чотирьох осіб та трьох організацій з РФ та ОАЕ, причетних до незаконного обігу шпигунського програмного забезпечення.
Крім того, Трамп продовжив на рік санкції проти РФ через агресію в Україні. Нова Зеландія також оголосила про розширення санкцій, зменшивши верхню межу імпорту російської нафти, а також додавши до списку 23 осіб, 13 організацій та 100 суден. Австралія приєдналася до санкцій, обмеживши 180 осіб і суден.