У Києві обговорили питання регулювання Telegram в умовах війни
2 квітня в Українському кризовому медіацентрі відбулася дискусія «Телеграм в Україні: заборонити не можна регулювати», під час якої експерти, політики та громадські активісти розглянули сучасні виклики, пов’язані з використанням популярної месенджер-платформи під час воєнного стану.
Головний акцент зробили на тому, що повна заборона Telegram є складною та ризикованою. Народний депутат Микола Княжицький, ініціатор відповідного законопроєкту, наголосив, що технічно це практично неможливо зробити швидко та ефективно, а також зростає ризик обурення з боку суспільства. В умовах війни будь-яка заборона може посилити інформаційний тиск з боку ворога.
Замість прямого блокування експерти пропонують змусити платформу співпрацювати з українською владою на основі конкретних правил. Згідно з запропонованою формулою, месенджер має бути зобов’язаний встановлювати контакт із українською держструктурою, реагувати на законні запити, видаляти заборонений контент і розкривати структуру власності та фінансування.
Обговорювали можливі заходи у разі невиконання таких вимог — зокрема, штрафи та обмеження для органів влади та структур з доступом до платформи.
Окрім того, учасники дійшли висновку, що доцільно вдаватися до етапного тиску, а не одразу до заборони. Така модель передбачає запровадження прозорих правил роботи платформ і підзвітності, що дозволить зменшити ризики дезінформації та забезпечити безпеку, водночас зберігаючи свободу слова.
Учасники дискусії висловили переконання, що важливо, щоб соціальні мережі та месенджери відповідали тим самим законодавчим вимогам, що й інші сегменти медіасередовища, — з відкритими джерелами фінансування та підконтрольністю державі.
Наприкінці дискусії учасники констатували, що найбільш доцільною в нинішніх умовах є модель жорсткішого регулювання Telegram без повної заборони. Такий підхід передбачає встановлення офіційних контактів між платформою й держорганами, реагування на порушення закону, розкриття інформації про власників, застосування санкцій за відмову співпрацювати та поступове зменшення залежності державних структур від месенджера. Це, на думку експертів, дозволить зберегти простір для свободи слова і водночас протидіяти загрозам, які створює платформа в умовах війни.