Росія втратила статус найбільшого ринку збуту для китайського автопрому
Російська Федерація втратила позицію найбільшого іноземного ринку для китайських автомобільних виробників, яку утримувала протягом двох років. За даними аналітичного агентства Автостат, частка Росії у структурі китайського експорту автомобілів впала з 14,5% у 2024 році до лише 3% у січні-лютому 2026 року.
Основні причини цього падіння — різке підвищення утилізаційного збору, загальне уповільнення економіки та високі відсоткові ставки по кредитах, які зробили закупівлю нових авто недоступною для багатьох росіян. В умовах спроб підтримати ілюзію стабільності, внутрішній авторинок демонструє ознаки глибокої кризи через зниження купівельної спроможності та логістичні труднощі.
Минулого року частка Росії в експорті з Китаю становила 4,7%, але вже на початку нинішнього року показники досягли рекордно низького рівня. У відповідь китайські виробники активніше перенаправляють свої поставки на ринки Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Близького Сходу.
Крім того, значне зниження обсягів присутності на російському ринку пов’язане з посиленням санкційного тиску, що ускладнює фінансові операції між дилерами та виробниками. Експерти вважають, що відновлення попередніх обсягів продажу маловірогідне без кардинальних змін у грошово-кредитній політиці Центробанку Росії.
Водночас реальний рівень бідності в країні може сягати 40% населення, що вказує на погіршення фінансового стану багатьох громадян.
Після двомісячного профіциту бюджет Росії знову впав у дефіцит — у жовтні Міністерство фінансів витратила 3,4 трлн рублів при доходах в 3 трильйони, що призвело до збільшення дефіциту з 3,8 до 4,2 трлн руб.
Економіка країни вступає в стадію затяжного спаду, оскільки компанії повідомляють про зростання фінансових труднощів, скорочують витрати та відкладають інвестиції. Причини цього явища включають інфляцію, військові витрати та зниження цін на нафту.
Росія, що лише три роки тому демонструвала стійкість до санкцій, тепер стикається з довгостроковим уповільненням економіки, що викликане збільшенням витрат на війну та спадом в енергетичному секторі.