Росія переорієнтовується на Азію через міжнародну ізоляцію
Згідно з інформацією Служби зовнішньої розвідки, Росія змушена змінювати свої освітні та економічні інтереси на користь Азії через міжнародні санкції та ізоляцію. Студенти та бізнес все частіше обирають навчання і співпрацю з Китаєм, Японією та Південною Кореєю замість Європи. Попит на азійські товари в Росії також досяг рекордних показників.
Як зазначається, через фінансові обмеження та закриті західні навчальні програми, Кремль реалізує стратегію «повороту на Схід». У той час як ще десять років тому вивчення китайської або корейської мови було рідкісним явищем, сьогодні ця тенденція стала масовою. Китайська мова тепер є найпопулярнішою серед російських студентів, а корейська – другою за популярністю.
Статистика підтверджує ці зміни: навесні 2026 року майже 60% заявок на навчання за кордоном були подані до університетів Азії, зокрема в Китай, Японію, Індонезію, В’єтнам і Південну Корею. Інтерес до китайських університетів зростає: у 2020 році було подано лише п’ять заявок на другий диплом, в той час як у 2026 році їх кількість зросла до 134 в материкових вишах та 56 у Гонконзі.
Раніше основним напрямком навчання для російських студентів була Європа. У 2023 році дві третини з них обирали Німеччину, Іспанію, Нідланди чи Італію. Проте нинішні санкції та труднощі з фінансуванням змусили змінити пріоритети, і Азія стала значно доступнішою: прямі рейси, спрощені візи та освітні партнерства.
Попит на азійську культуру та продукти також демонструє позитивну динаміку. Як свідчать дані мережі гіпермаркетів «О’КЕЙ», у другій половині 2025 року продажі азійських товарів зросли на 36% у третьому кварталі та на 89% у четвертому порівняно з попереднім періодом.
«Ситуація, коли обмеження на пересування і фінансові бар’єри закривають більшість цивілізованих західних освітніх й економічних можливостей, примушує Кремль прагнути «повороту на Схід», проте для багатьох росіян це є вимушеною адаптацією до втрати доступу до Європи та глобального Заходу», – підкреслюють у СЗР.
Також, санкції Європейського Союзу проти Білорусі залишаються в силі, незважаючи на дії США, а президент Литви закликає ЄС включити «Росатом» і «Лукойл» до санкцій.