Європейський Союз переглядає стратегію розширення на фоні економічних і політичних викликів
Європейський Союз продовжує з обережністю підходити до питання розширення, особливо щодо країн з нижчим рівнем економічного розвитку, серед яких і Україна. Як повідомляє видання Politico, дипломати вказують на загрози, пов’язані з можливими ризиками, особливо в контексті економічного навантаження та політичних наслідків.
Внутрішньо ЄС висловлює побоювання щодо можливості виникнення “нових Орбанів” – лідерів, які можуть блокувати рішення всередині Союзу. Водночас зростає інтерес до членства серед більш розвинутих країн, таких як Норвегія та Ісландія, які розглядають це як засіб забезпечення безпеки.
Експерт-міжнародник Станіслав Желіховський зазначив, що новий підхід ЄС орієнтується на країни з високими економічними, демократичними та правовими стандартами. Він також зауважив, що Україна досягла певного прогресу, але війна і її наслідки створюють значні виклики на шляху інтеграції.
“Членство України в ЄС – це не лише політичне питання, але й економічне та юридичне. Наразі зарано говорити про швидке приєднання,” – зазначив експерт. Він додав, що ЄС також стурбований можливими відкатами демократичних інститутів у нових країнах.
Однак, в умовах війни та невизначеності щодо ролі США в НАТО, безпековий фактор стає дедалі важливішим. Желіховський вказав на потенціал України стати важливим активом для ЄС завдяки її військовому досвіду.
“ЄС трансформується з економічного об’єднання у безпекову структуру, і Україна може зіграти значну роль у цій еволюції,” – підкреслив експерт. Проте, в разі тривалої війни важливою залишається і питання готовності ЄС інтегрувати країну, що перебуває під постійною загрозою.
Не лише Україна, але й балканські країни та Молдова претендують на членство в ЄС, що створює конкурентне середовище. За словами Желіховського, серед кандидатів найбільші шанси має Чорногорія через її стабільний прогрес у реформах.
Реалістичний сценарій передбачає можливість вступу України до ЄС у середньостроковій перспективі, при цьому оптимістичний прогноз – в рамках п’яти років, за умови завершення війни та проведення реформ. Проте існує й можливість затягування процесу до десяти років, в залежності від багатьох факторів.
Попри обережність ЄС, Україна залишається реальним кандидатом на членство, проте шлях до Євросоюзу залежатиме не лише від Києва, а й від внутрішніх змін в самому Європейському Союзі.