Під час нещодавньої наради щодо глобального енергетичного ринку російський президент Володимир Путін закликав європейські країни переорієнтуватися на постачання нафти з Росії. Цей заклик прозвучав на тлі перекриття Ормузької протоки та зростання світових цін на енергоносії.
За словами Путіна, Росія готова збільшити постачання нафти й газу “надійним партнерам”, зокрема, країнам Азіатсько-Тихоокеанського регіону, а також деяким державам Східної Європи, зокрема Угорщині та Словаччині.
Президент також попередив, що видобуток нафти, яка транспортується через Ормузьку протоку, може бути припинений уже найближчим часом. У зв’язку з цим він навів аргументи для європейських компаній щодо можливості довгострокової співпраці з Росією.
Ці заяви прозвучали на тлі стрімкого зростання цін на нафту через війну на Близькому Сході, внаслідок чого ф’ючерси на нафту марки Brent перевищили 100 доларів за барель.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан раніше закликав Європейський Союз скасувати санкції проти російського енергетичного сектору, щоб запобігти подальшому зростанню цін на пальне.
Аналітики вважають, що, враховуючи перебої з постачанням нафти з Близького Сходу, Кремль може зміцнити свої позиції на світовому енергетичному ринку. Зокрема, Індія та Китай можуть ще більше збільшити закупівлі російської нафти.
Водночас експерти зазначають, що можливості Москви значною мірою залежать від контролю США за обходом санкцій і тіньовою торгівлею російською нафтою.
Тим часом Тегеран охарактеризував претензії щодо блокування Ормузької протоки як абсурдні.
5 березня Іран здійснив першу атаку на Азербайджан, вразивши Міжнародний аеропорт Нахічевань з використанням дронів. Ця подія викликала занепокоєння щодо можливої ескалації регіональної безпеки.
Генеральний штаб збройних сил Ірану спростував заяви Азербайджану про нібито обстріл території Нахічеванської автономної республіки іранськими безпілотниками.