Іран став «ворогом Заходу», здебільшого через дії західних держав, зокрема в 1953 році, коли ЦРУ організувало переворот проти демократично обраного уряду Мохаммеда Мосаддика. Цей крок був спричинений бажанням контролювати нафтові ресурси, і його ініціатором став британський уряд Уїнстона Черчилля на фоні націоналізації Англо-іранської нафтової компанії. Це призвело до тривалих конфліктів, які тривають і досі.
В 1954 році англо-іранська нафтовидобувна компанія була перейменована в British Petroleum (BP). Проте режим шаха Мохаммеда Рези Пехлеві, поставленого на трон за підтримки США та Великої Британії, зрештою зазнав краху під час ісламської революції, внаслідок чого BP втратила свій вплив в Ірані. Сучасні інтереси Заходу, зокрема Великої Британії, зосереджені на відновленні контролю над іранськими нафтовими ресурсами через військові дії.
Ця історія підтверджує, як зовнішня інтервенція, керована прагненням отримати енергоресурси, може призводити до тривалих геополітичних конфліктів та нестабільності в регіоні Близького Сходу.
British Petroleum є однією з найбільших нафтових компаній у світі, заснованою у 1908 році як Anglo-Persian Oil Company, спеціалізуючись на розвідці, видобутку та продажу нафти й газу, і має суттєвий вплив на міжнародну енергетику.
З огляду на ці історичні факти, сучасна нафтовидобувна політика Заходу, ймовірно, залишатиметься в кризовому стані, а конфлікти за контроль над Іраном можуть загострюватися.
Перспективи подальшого розвитку свідчать про потребу у чесному діалозі щодо ролі енергоресурсів у міжнародній політиці, щоб уникнути нових трагедій.
Нагадаємо, що Іран випустив по ОАЕ майже 30 ракет і дронів.